Знайшли занедбаний радянський капонір, який служив для захисту країни у Приамур’ї

0 Comments

Благовіщенський укріпрайон почали будувати ще у 30-ті роки ХХ ст, загалом звели 13 укріпрайонів. Країна активно готувалася до війни з Японією. Квантунська армія атакувала Китай, до початку 1932 окупувала його північно-східну частину — Маньчжурію і підійшла до кордонів СРСР.

Прямо на набережній міста можна подивитися музифікований напівкапонір, але залишилося ще купа занедбаних та розграбованих.

Один із таких ми знайшли недалеко від газопроводу «Сила Сибіру», що йде до Китаю.

Згодом після Великої Вітчизняної всі укріплення законсервували, а відновлювати почали на тлі загострення відносин із Китаєм наприкінці 60-х років. У вересні 1968 року вогневі точки офіційно стали на бойове чергування, а через півроку в Примор’ї почалися бої за Даманський острів на річці Уссурі. Але гармати Благовіщенського укріпрайону не зробили жодного пострілу, до них не дійшло.

Наразі від півкапонірів залишився тільки бетон, метал порізаний, а все цінне винесено. Вхід оснащувався бронедверями, захованими за масивну бетонну стіну. Захищали тил через маленькі бійниці.

Напівкапонір зразка 1938 оснащувався двома казематними гарматами ЗІФ-26 (на початку стояли Л-17). Для стрілянини з таких гармат була потрібна дуже продуктивна вентиляція.

Гармати були розташовані під кутом до лінії оборони, капонір був ніби асиметричним, щоб уникнути прямого влучення. Мережа капонірів, встановлених уздовж кордону, дозволяла перекривати всю лінію оборони. Кажуть, що бетоновані напівкапоніри знаходили неприступність лише за одну ніч. Споруджувалась дерев’яна опалубка з металевою решетуванням, яку заливали бетоном одномоментно — так споруда виходила монолітною і досягалася особлива міцність.

Вид з даху капонір. Прямо перед нами прикордонна зона із парканом із дроту, а далі за Амуром Китай.

А зі зворотного боку ще помітна мережа траншей для безпечного пересування по укріпрайону та між капонірами.


My blog | Знайшли занедбаний радянський капонір, який служив захисту країни у Приамур’ї |tourist|

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *