Запросили до хатки погрітися.

0 Comments

Кожна подорож для мене — це можливість познайомитися з новими професіями, людьми та їхнім способом життя, який далекий або докорінно відрізняється від нашого. Так доля привела до співробітника нацпарку «Паанаярві», який запросив нас до себе в будиночок, поки ми чекали на другу частину команди, щоб покататися озером до водоспадів.

Ось у такому будиночку прямо на березі озера Паанаярві живе наш герой, він просив свого імені не писати, тож назвемо його Сергій Іванович. Сергій Іванович працює інспектором у заповіднику вже кілька років.

Усі інспектори заповідника родом із найближчих сіл, роботи там небагато, тому вибирати особливо не доводиться. У заповіднику живе тиждень, потім їде на відвідання додому. На зарплату не скаржиться, тим паче непоганий дохід приносить збирання грибів та ягід.

Будиночок інспектора маленький (щоб простіше було обігріти) і все зроблено просто. Внутрішній простір поділено на дві частини — в одній знаходиться шафа для особистих речей і два ліжка.

В інший обідній стіл, кухонька та грубка. Є ще сходи на другий поверх, де є лежанка, якщо доведеться ще комусь тут залишитися ночувати, і ліжок не вистачить.

Сергій Михайлович без зайвих слів поставив чайник і запропонував спробувати варення з морошки, яку особисто збирав. Якщо ви не їли таке, дуже раджу — смакоти… Заодно ми поцікавилися, чому сама морошка та варення з цієї ягоди вартує таких великих грошей. І він у всіх фарбах розповів усю специфіку збору морошки по болотах у духовище з купою мошки та комар’я. Загалом, таке собі задоволення.

Вкотре дивуюся доброті та гостинності людей з півночі. Тільки тут можуть самі запросити в гості, обігріти та нагодувати, причому просто так, без будь-яких грошей, по-людськи.

Робота в нацпарку не дуже складна і запорошена — підтримка інфраструктури, виявлення порушників та виписка протоколів (нещодавно вони виявили рибалок та оштрафували більш ніж на 60 тисяч за кілька спійманих рибок), захист тварин та рослинності, гасіння пожеж, супровід туристів. Після того, як ми дочекалися другої групи, Сергій Михайлович сів за штурвал катера і ми вирушили озером Паанаярві до водоспадів.


My blog | Запросили до хатки погрітися. Показую життя та побут інспектора нацпарку Карелії | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *