З Албанії до Чорногорії як у потойбічний вимір

0 Comments

Настав час прощатися з Албанією і знайомитися з Чорногорією — наймолодшою ​​країною Європи. 2006-го під шумок з незалежністю Косово Чорногорія відвалюється від Сербії і набуває самостійності. З албанського Шкодера в Чорногорію йдуть дві дороги до кордонів: у бік Будви узбережжям моря і у бік столиці Підгориці через гори, ми вибрали насолодитися Адріатикою.

Прикордонний пункт ми проходили в албанському селі Мурікан (Muriqan), що з чорногорської сторони сусідить із містечком Сукобін (Sukobin). Сам кордон має номінальне значення, в тому самому будинку сидять представники обох держав і просто передають документи один одному, а ви сидите в машині і чекаєте поряд. На відміну від попередніх кордонів, не дуже популярних через конфлікти сусідніх держав, на кордоні Албанія-Чорногорія зібралося чимало автомобілів, і ми витратили близько двох годин, щоб її пройти.

Можливо, часу знадобилося й менше, але варто було лише трохи позіхатись, як якийсь албанець намагався просунутися на своєму старому німецькому драндулеті без черги. Наші хлопці мимоволі засмутилися, поки чекали.

Дивно, наскільки сусідні країни, які знаходяться на тому самому узбережжі і в тій же кліматичній зоні, можуть бути настільки несхожі. Це помічаєш одразу, як перетинаєш кордон.

З абсолютно нетуристичної сірої та похмурої Албанії, яка стільки років жила за «залізною завісою» під час правління Ходжа, ви переміщуєтеся до країни, яка лише цим туризмом і живе.

Невеликі пагорби перетворилися на гори, що повністю виправдовує назву країни.

А пряма дорога, яка в Албанії була така далека від моря (пам’ятаєте, що море під час Ходжа було стратегічним об’єктом), що іноді здавалося, що моря тут зовсім немає, перетворилася на гірські серпантини в безпосередній близькості від нього.

Вздовж моря збудовані вілли та міста.

Найнезвичайніший з яких острів-готель Святий Стефан, повз який просто неможливо проїхати.

Ціни на продукти та проживання дуже низькі, стали помічати велику кількість співвітчизників та автомобілів з російськими номерами. Карти приймають, російську знають дуже багато. Чорногорія настільки маленька країна, що я проїхав її на одній заправці, яку зробив ще у Шкодері, тож ціни на пальне навіть не помітив, вибачте. Наступного разу заправлявся вже у Боснії.

Я закохався у Чорногорію з першого погляду! Якщо колись мені набридне подорожувати, захочеться тихого спокійного відпочинку в колоритному місці на морі та з видами на гори, я обов’язково приїду сюди.


My blog | З Албанії до Чорногорії як у потойбічне вимір | tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *