Як я сходив на годину до Туреччини

0 Comments

За 15 км від Батумі знаходиться кордон із Туреччиною. Перед поїздкою трансаджарською трасою ми вирішили доїхати до цього кордону і хоча б подивитися на неї, т.к. Ніхто з нашої команди в Туреччині ще не бував.

Доїхавши до цього кордону, ми порадилися і вирішили швиденько сходити до Туреччини викупатися. Звучить незвично. Багато моїх друзів і знайомих бували там, але мало хто з них перебирався до Туреччини пішки з одним рушником на плечі:)

Ми залишили автомобіль на парковці і грузинський кордон перетнули за 5 хвилин, а ось на турецькому довелося постояти близько півгодини. Дивно, але кількість людей, яка переходила цей кордон, не збільшилася, як і кількість прикордонників була однакова. Звідки такі пробки було зовсім незрозуміло.

А ось і штамп нової країни. Туреччина стала 37-ою в моєму списку.

Але, пройшовши на турецьку сторону, ми зрозуміли, що найстрашніше нас чекає на зворотному шляху.

Незважаючи на те, що ми пройшли близько 100 метрів, на фото за мною видно розкидане сміття (чого в Грузії ми не спостерігали).

Але якщо фотографувати чисто природу, то виходить дуже красиво.

Ми вирішили скупатися, хоча море було ще досить прохолодне, близько 15 градусів. Спуск до моря і берег теж тут згажені.

А назад стояла величезна пробка з автомобілів. Один у черзі був із Ростова, виявилося, вони стояли тут зранку. Я зрадів, що ми не взяли сюди машину, інакше втратили б добу точно.

На кордоні можна покуштувати традиційні турецькі страви, але ми щось вирішили не ризикувати.

Кілька сотень людей одночасно з нами теж перетинали кордон, причому багато хто з величезними сумками, в яких купа речей. Як ви знаєте, Туреччина славиться своєю текстильною промисловістю, неподалік кордону знаходиться Istanbul Bazaar, тому багато турків везуть до Грузії на продаж речі. Але все було б добре, якби багато хто не перли без черги, а прикордонники їх пропускали (мабуть, знайомі, які постійно возять речі), тим самим наша черга зменшувалася з дуже малою швидкістю. На подолання турецького кордону ми витратили близько двох годин.

А на грузинському кордоні знову 5 хвилин… містика. Ось що означає організованість!

Похід у Туреччину нам вийшов у втрату часу на 3 години. Тому ми швидко стрибнули джип, щоб до заходу встигнути проїхати легендарною аджарською трасою.


My blog | Як я сходив на годину до Туреччини | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *