Як дістатися до Мова Троля

0 Comments

«Мова Троля» (Trolltunga — норвезькою) — скелястий горизонтальний виступ на скелі Скьєггедаль, який височить над озером Рінгедалсватн на висоті 700 метрів. Своєю формою виступ нагадує мову, за що й отримав таку назву. Завдяки цьому скеля Мова Троля по праву вважається одним з найкрасивіших і найнебезпечніших місць у всій Норвегії.

Широкої популярності це місце набуло після публікації фото та статті в туристичному журналі в 2009 році. Після цього бажаючих побачити диво природи збільшилося в рази, а для того, щоб побувати на краю Мови Троля та зробити неповторні фото, доводиться навіть вистояти чергу.

Це місце знаходиться на околицях містечка Одда, куди ми приїхали рано-вранці. Звідти необхідно дістатися до містечка Tyssedal, де ви побачите вказівники по дорозі у бік паркування, звідки і починається дорога до «Мова Троля». В Одді ми на кілька годин затрималися у спортивному дисконті, де закупилися хорошими речами та за низькими цінами, тому приїхали на паркування із запізненням від запланованого часу.

Маршрут на цій карті найвищий. Дорога до «Мова» починається від цього паркування і займає 14 кілометрів. Раніше я думав, що це буде як легка прогулянка і дуже помилився. Ми зустріли тільки одних російськомовних туристів, які сказали, що витратили на цей похід 2 дні. Один день у той бік, ночівля та другий день назад. Можна і одним днем, але виходити треба дуже рано, застереження на карті говорить, що 7-ий кілометр потрібно пройти до 13.00. Ми подивилися на якийсь час — був опівдні. Потрібно було терміново вирішувати, йти чи ні, бо легка прогулянка загрожувала перетворитись на гірський забіг. Максим відразу відмовився, а ми з Денисом не змогли б пробачити, якби були до цього місця так близько і поїхали, не побачивши на власні очі. За 10 хвилин ми зібрали необхідні в рюкзак речі — теплий запасний одяг, їжу, воду, 

Перші 4 кілометри – це автомобільний серпантин до верхнього паркування. Нижнє паркування коштувало 300 крон, верхнє 500! Це було дуже дорого, але навіть якби ми вирішили переплатити, то все одно на цій дорозі велися будівельні роботи, і ми не змогли б проїхати.

Ще один варіант забратися безпосередньо по занедбаному фунікулеру, але частина залізниці була відсутня.

Ця автомобільна дорога серпантином — найнудніша.

Тому ми вирішили все-таки прискоритися по дорогі фунікулера, що з’явилася знову. Але я не раджу цього повторювати.

Забиратися нею дуже складно і небезпечно, хоч і економить приблизно півгодини часу.

Дорогою доводилося зупинятися відпочивати, т.к. градієнт підйому дуже пристойний.

Досі не розумію, як я на це наважився. Назад краще не дивитись

Вилазимо на верхнє паркування через дірку в паркані.

І йдемо за позначеннями червоної літери «Т», вона зустрічається часто, тому збитися зі шляху дуже складно.

Далі йде, мабуть, найскладніша ділянка – підйом з 4 по 7 кілометр кам’янистою дорогою через невеликий перевал.

Іноді можна зустріти такі покажчики

А так все стандартно, йдіть «Т».

З перевалу відкриваються шикарні краєвиди

Не забувайте дорогою пити воду, щоб не отримати зневоднення.

Ось і пройшли перші 7 км, далі не такі великі перепади висот. До цієї точки добігли за 1.5 години, тобто приблизно о 13.40 – на 40 хвилин пізніше, ніж радять.

Води з собою брати багато не обов’язково, запаси завжди можна поповнити в озерах та струмках. Вода чиста і дуже смачна.

Тішить, коли пройти треба менше, ніж уже минув. Наступний кілометр один із простих, він самий пологий, але потрібно уважно дивитися під ноги.

Починаємо бачити озеро Рінгедалсватн (Ringedalsvatnet), саме над ним нависає камінь вооооон з тієї гори зліва на дальньому фоні.

Дорогою зустрічаємо багато туристів, які вже повертаються. Всі вітаються, дуже доброзичливі та усміхнені. Російських не зустрічали. Один дбайливо запитав, чи є у нас ліхтарики, щоби можна було повернутися назад по темряві. Коли хтось бачив, що ми всю дорогу біжимо, скандував «Russia»!

Хвилинні привали, щоб перевести дух і насолодитись красою Норвегії.

Цей, мабуть, іде з ночівлею.

Доріжкою до «Мова троля» ходять стільки туристів, що вона легко помітна на тлі природи.

Ми знаходимося на рівні хмар – близько 1200 метрів над рівнем моря. Низькі хмари складаються з краплин води, тому відчувається сильна вологість. Дощу немає, але таке відчуття, що ти перебуваєш у хаммамі. Вода матеріалізується на об’єктиві камери і доводилося його витирати.

Дорогою є кілька будиночків, які можна використовувати у разі НП. Будиночки відкриті, там можна перечекати чи погоду переночувати.

Чим далі йдемо, тим сильніший вітер, іноді пориви зносять навіть мене. Щоб не переохолодитись, накинув капюшон.

А ось тут здорово знадобиться взуття, що не промокне.

Вже близько. Ще група туристів, що повертаються.

Це гірське озеро Tyssehol. 1160 м над рівнем моря.

Для мене дивно, як можна ночувати за таких умов на найсильнішому вітрі. Цей намет поставлений біля кам’яного виступу, щоб не так сильно здувало.

Дорогою є кілька будиночків, які можна використовувати у разі НП. Будиночки відкриті, там можна перечекати чи погоду переночувати.

Чим далі йдемо, тим сильніший вітер, іноді пориви зносять навіть мене. Щоб не переохолодитись, накинув капюшон.

А ось тут здорово знадобиться взуття, що не промокне.

Вже близько. Ще група туристів, що повертаються.

Це гірське озеро Tyssehol. 1160 м над рівнем моря.

Для мене дивно, як можна ночувати за таких умов на найсильнішому вітрі. Цей намет поставлений біля кам’яного виступу, щоб не так сильно здувало.

Тим більше, коли поруч є ще один будиночок, де можна спокійно переночувати.

Тут є навіть впорядкований туалет, правда, чомусь без дверей …)

Бачимо людей, що фотографують…

… і ось він – Мова Троля!

Trolltunga не залишився поза увагою скандинавських легенд та повір’їв. Одне з них свідчить, що величезний Троль був по-дитячому добрим і грайливим — не міг всидіти на одному місці: пірнав у глибокі й небезпечні води, стрибав через прірви або намагався зловити веселку над урвищем. А в небезпечні для його життя сонячні дні відсиджувався в печері до темряви. Якось троль вирішив перевірити, наскільки небезпечне для нього сонце. Він сховався в печері, дочекався світанку і висунув із темряви мову. Небесне світило не оцінило такої хоробрості і ледве сонячне проміння торкнулося його, троль скам’янів.

Не думав, що тут може бути черга, навіть за такої не найкращої погоди довелося почекати. Боюся уявити, скільки тут народу влітку. Дорога сюди у нас від самого низу зайняла три години. Весь цей час ми бігли з незначними за часом зупинками. Підйом пішки зайняв би близько 5-ї години.

Якнайбільше різних фотографій на згадку.

Особливо складно далися ці дві

Страх був від непередбачуваності вітру, який то стихав, то зненацька виникав різким поривом.

Ракурс на «Мова Троля» з іншого боку.

Витратили тут часу ми близько години, за цей час зробили кілька десятків фотографій, перекусили та відпочили. Ну а тепер знову 14 кілометрів, які не дивлячись на велику простоту через те, що замість перших 7 км підйому вже йде спуск, далася не легше, т.к. ми здорово втомилися. На зворотний шлях ми теж витратили близько 3-х годин.

Загальні витрати на «Мова Троля» зайняли приблизно 7 годин, тому я можу з великою впевненістю сказати, що це найважча пам’ятка, до якої я коли-небудь діставався. Останні кілометри ми поверталися вже в сутінках, тому застереження про те, що потрібно 7-ий кілометр пройти до години дня дуже мають місце. Якщо зберетеся сюди, раджу подивитися прогноз погоди та вийти раніше. У погану погоду йти цією дорогою дуже небезпечно для життя.


My blog | Як дістатися до Мова Троля | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *