Визначні місця Тбілісі

0 Comments

Тбілісі дуже колоритне і різношерсте місто, де на невеликій один від одного відстані сплелися як сучасні будівлі, історичні будівлі, затишні дворики і приголомшлива природа. Столиця Грузії стала одним із моїх улюблених міст, яке я б із задоволенням відвідав ще раз. А тепер давайте прогуляємося його вулицями та пам’ятками.

Почнемо з двориків, адже це саме те, що ми побачили вранці, коли прокинулися у Тбілісі. У подорожі я люблю жити тільки в центрі і не в крутих суперсучасних готелях, а в місцях, наближених до місцевих жителів, так і тут ми вибрали гостьовий будинок (хостел) в історичному місці.

Відразу попереджаю, що в центрі Тбілісі дуже мало місця, і тому, якщо ви приїхали на автомобілі, то при бронюванні місць обов’язково дізнавайтеся, чи є парковка. Ми приміром з великими труднощами в’їхали у двір, мало не зачіпаючи стіни і стелю арки.

Ще одна величезна перевага центру — економія часу та грошей на проїзд до визначних пам’яток. Вийшовши з дому, ми одразу потрапили на найголовнішу вулицю міста, яку назвали на честь відомого грузинського поета 12 століття Руставелі. Взагалі вражаюче, як за таким двором, який я показував вище, може бути така досить сучасна вулиця. Виникає відчуття, що арка надвір виконує функцію перенесення в іншу реальність.

Вулиця довжиною 1,5 км починається від площі Революції троянд і закінчується площею Свободи, а вздовж неї посаджені тінисті платани. Тут розташовані Парламент, музеї, театр опери та балету та багато інших визначних пам’яток Тбілісі.

А ось і сам парламент, на жаль, уже колишній. Новий сучасний будинок побудований в Кутаїсі для розвитку інших міст Грузії.

Далі виходимо на площу Свободи, тут закінчується проспект Руставелі. Серед площі колона зі Святим Георгієм роботи Зураба Церетелі. За радянських часів на цій площі стояв пам’ятник Леніну.

За площею розпочинається історична частина міста. Особливо цікаво прогулятися пішохідною вулицею Шардені. Вулицю названо на честь французького підприємця Жана Шардена, який у XVII столітті здійснив подорож на Схід через Грузію.

Це одна з найвідоміших вулиць Старого Тбілісі, яка наповнена кафе, ресторанами та сувенірними магазинами. Ціни тут найдорожчі.

Тут ви побачите незвичайну і дуже помітну будівлю — це театр маріонеток Резо Габріадзе, заснований 30 років тому. У цьому будинку можна відвідати кафе «Не горюй!», а театр і кафе з’єднує годинникова вежа, яка є центротворчою. Щогодини на вежі з’являється ангел, що б’є в дзвін, а опівдні і в XIX годин тут можна споглядати лялькову виставу.

На цій вулиці знаходиться дуже цікава скульптура тамади, яка є збільшеною копією бронзової фігурки 7 століття до н.е., виявленої при археологічних розкопках у Західній Грузії.

Спускаємося до набережної Кури і бачимо суперсучасний пішохідний міст Миру, що сполучає обидва береги річки. Ідея скляного мосту належить колишньому президентові Грузії Саакашвілі, а спроектований він італійським архітектором Мішелем де Люччі спільно з французьким інженером-освітником Філіпом Мартіно. Особливо гарний міст уночі і нижче ви побачите його фотографії. А в народі міст називається просто прокладка 🙂

Пройшовши через міст, ми потрапляємо до парку Ріке. Він був побудований у 2010 році, як і Міст Миру в самому центрі Тбілісі. Найдивовижніше, незважаючи на сучасність архітектури, у мене немає відчуттів сильного дисонансу зі старими будівлями.

Дві футуристичні труби зі скла — це новий театр музики та драми, який так і не добудували, закінчилися гроші. Наразі не знають, що з ним робити, бо розібрати коштів теж не вистачає. Ще його називають Рога Саакашвілі.

Парк радує великою кількістю цікавих елементів.

Парк дуже зручно спроектований як для дітей, так і для дорослих. Тут є лавки, столи, сцена, клумби, шахи. Парк дуже зручно спроектований як для дітей, так і для дорослих. Тут є лавки, столи, сцена, клумби, шахи.

А ця стіна ще й стала скеледромом.

Піднімаємося на верх цієї скелі (можна сходами, а не скеледрому) і виходимо на площу Авлабарі. Авлабар — це один із старовинних районів Тбілісі, де здавна жили вірмени. Тут ми побачимо найбільший у цьому районі будинок та вхід у метро з вертикальним садом.

Ще тут збудували чудовий пам’ятник Георгію Данелію та героям його фільму Міміно.

Дорога до собору Цмінда Самеба йде через бідні квартали з напівзруйнованими будинками та ринок, де ми закупилися фруктами, домашнім вином.

… і шаленою чучхелою. Такої смачної та соковитої я не їв ніде.

А ось і сам собор Цмінда Самеба, збудований у 2002 році. Це один із символів нової Грузії, який видно майже з будь-якої точки Тбілісі.

Звідси відкривається чудовий краєвид на все місто та гору Мтацмінда, куди можна піднятися на фунікулері.

Метехі — ще один історичний район Тбілісі, розташований на стрімчастому скелястому березі річки Кура. На цій скелі стоїть церква Метехі, збудована в 5 столітті Вахтангом Горгасалі (його пам’ятник на коні і стоїть поруч). У 13 столітті храм зруйнували монголи, але майже відразу ж відновили. У різний час використовувався як пороховий склад, в’язниця та як молодіжний театр.

Повертаємось у центр, щоб піднятися на іншу височину — фортецю Нарікала і подивитися старі квартали Тбілісі.

До фортеці можна піднятися двома шляхами — по канатній дорозі за 1 скрині або пішки через старий район. Я думаю, ви здогадалися, який спосіб ми вибрали:)

Звідси дуже добре видно метехську скелю (мені було б страшно виходити на такий дерев’яний балкончик, що нависає над річкою).

…і дахи сірчаних лазень, де купався навіть сам Пушкін. Лазні підземні на гарячих сірчаних джерелах і накриті куполом.

…і просто чудовий вид на весь Тбілісі.

Фортеця Нарікала була заснована приблизно в 5 столітті ще до заснування Тбілісі і мала суто оборонні функції. Фортеця спочатку належала арабам, а згодом кілька разів переходила з рук до рук грузинів, персів, турків. У 1827 році фортеця ґрунтовно постраждала від землетрусу і більше не відновлювалася.

На хребті цієї гори стоїть монумент «Мати-Грузія», встановлений в 1957 році до 1500-річного ювілею Тбілісі.

Дорогою до хостелу ми зайшли подивитися ще одну місцеву пам’ятку — Сухий міст. По факту дивитись особливо нічого, а прославився він тим, що один із його прольотів осушили і зробили дорогу.

Так він виглядав до 1933 року.

Ну і уявляю вам фотографії нічного Тбілісі.


My blog | Визначні місця Тбілісі | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *