Військово-Грузинська дорога

0 Comments

Кордон між Росією та Грузією знаходиться в мальовничому місці в Дар’яльській ущелині. Це єдиний сухопутний кордон між державами і, мабуть, найкрасивіший з усіх, що я побачив. Це останній шматочок шляху перед Тбілісі, і найважчий. Тому раджу перед ним добре відпочити і їхати саме вдень, подивитися тут є на що.

Кордон знаходиться в горах, а це означає, що дуже багато залежить від погоди. Взимку можуть бути замети, лавини та хуртовини, а влітку сіли та обвали, через які дорогу можуть закрити на невизначений термін. Перш ніж виїжджати цим маршрутом, обов’язково уточніть, чи відкритий проїзд, це можна дізнатися, наприклад у цій групі ВК https://vk.com/vrlars

Це найшвидший і єдиний законний спосіб потрапити до Грузії суходолом безпосередньо. Проїзд через Абхазію заборонено, т.к. Грузія вважає територію Абхазії своєю, і якщо ви проїдете Абхазії без штампу Грузії, то цим незаконно перетнете кордон держави, а це спричинить проблеми. Ще одна можливість потрапити до Грузії сушею — через Азербайджан, але ви зробите гак приблизно 1200 кілометрів, і доведеться перетнути державу, яка славиться своєю корупцією, перевірено на особистому досвіді.

Не дивлячись на свою складність і небезпеку, якщо ви хочете покататися Грузією, я раджу починати свою подорож саме нею, щоб відчути весь колорит гірської країни. Це можна зробити як на своєму автомобілі, як це зробив я, або маршрутним автобусом з Владикавказу, який їде до Казбегі (Степанцмінда), а далі пересісти на інший і поїхати в Тбілісі. Дорогою вам відкриються шикарні види, де хочеться постійно зупинятися та фотографувати. Види тут радують недосвідчене міське око високими гірськими вершинами та зеленими схилами.

У сезон чекайте, що може бути велика черга, тому краще запастись їжею та водою. Коли кордон перетинали ми цього разу, витратили близько 3-х годин. Пасажири виходять із автомобіля та йдуть окремо, а водій на автомобілі окремо.

Відразу після кордону починають відкриватися ті самі чарівні види, через які хочеться постійно зупинятися і робити фотосесії.

Дорога йде вгору до висоти 2395 метрів — це найвища точка військово-грузинської дороги. Там же неподалік знаходиться гірськолижний комплекс Гадаурі.

Праворуч від дороги розташований вапняний агломерат — застиглий кам’яний «водоспад» з біло-рудими розлученнями. Проїхати повз нього неможливо.

Ще трохи і ви побачите невеликий п’ятачок для паркування автомобілів, де зазвичай завжди купується багато людей. Тут відкривається вид на ущелину Арагві.

Звідси видно оглядовий майданчик, до якого ми теж доїдемо.

А на протилежний бік відкривається вид на гору Мікеті.

Перша частина нашої команди, а за нами Гадаурська прірва.

Внизу кругле озеро. Це водозабір для електростанції.

Цією дорогою на Кавказ, у пошуках музи, подорожували наші відомі письменники — Пушкін, Лермонтов, Грибоєдов у них чимало віршів і поем, якраз написаних під враженням від тутешніх краси!

Ще кілька сотень метрів на автомобілі та зробіть зупинку у Арки дружби народів.

Вона була побудована 1983 року на честь двохсотліття Георгіївського тракту та в ім’я дружби російського та грузинського народів. Георгіївський трактат — це договір від 1783 року між Російською імперією та Східною Грузією про протекторат першої над другою.

Вигляд із неї прекрасний.

Після цієї точки йде зниження висоти, а ми продовжуємо їхати цікавими дорогами.

Повз будинки.

Храмів.

І вздовж річки Арагві.

Приблизно в 70 км від Тбілісі ви проїдете повз фортецю Ананурі. Фортеця служила оборонним форпостом, який перекривав шлях від Дар’яльської ущелини.

З 2012 року фортеця має статус світової спадщини ЮНЕСКО.

Фортеця зведена біля Жинвальського водосховища. Замість блакитної водної гладі ми задовольнялися пересохлим дном, усеяним камінням.

Після цієї фортеці закінчуються перевали, дорога спрямовується, а їхати значно легше. І скоро ми доїдемо до столиці Грузії – Тбілісі.


My blog | Військово-Грузинська дорога | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *