Сумна Махачкала

0 Comments

Щоб зрозуміти Дагестан, потрібно хоч раз проїхатися поїздом Махачкала-Тюмень. У мене такий досвід був двічі. Ну а після відвідування Дербента особливих надій ми не відчували і столиці республіки, і не дарма. Тут усе дуже сумно.

Площа Леніна вас зустрічає знаменитою в цих краях цитатою ще молодого Путіна: «Бачачи, як вони захищають свою землю та Росію, я ще сильніше полюбив Дагестан і дагестанців». Якість плитки ви можете оцінити за фото. За пам’ятником стоїть будівля адміністрації.

Проїжджаючи Північним Кавказом, виникає відчуття, що тут всюди банера з Путіним. Я проїхав майже всю Росію, але тільки тут побачив таке.

Виникло відчуття, що знаходишся десь у Таджикистані, в якому все обклеєно банерами з Емомалі Рахмоном. Ми довго намагалися пояснити нашим українським товаришам, що культу ВВП у нас у країні немає, і цим відрізняється лише Північний Кавказ.

Напроти будівлі адміністрації знаходиться Будинок Уряду республіки. Він виглядає набагато симпатичнішим за перший. Загалом у Махачкалі залишилося мало гарного. Або будинки знесли, або обліпили самобудом.

І пішли гуляти вулицею Расула Гамзатова. Вона вважається головною в місті і вздовж неї приємно ходити.

Але варто подивитися на одну з перпендикулярних вулиць — побачите солянку з різних будівель.

На цій вулиці знаходяться всі театри, вони хоч би доглянуті. Це театр поезії.

А це Драматичний театр імені Горького та пам’ятник самому Расулу Гамзатову.

У Махачкалі неодноразово бачили гумористичну (для нас) рекламу чи неймінг. Після цього у нас виник вираз – Дагестанські маркетологи.

Магазини з національним одягом.

І місцеве населення.

Мене завжди дивувало, чому Росія знаходиться на двох теплих морях (Азов я не враховую), але на Каспій ніхто не приїжджає і навіть не замислюється поїхати. Тому ми пішли подивитися, що являє собою пляжний відпочинок Дагестану.

Бульвар поблизу набережної знаходиться поруч із залізницею. Плитка, як і на площі Леніна, місцями відсутня. Та й взагалі мало приємно гуляти вздовж залізниці, особливо з маленькими дітьми.

Щоб потрапити до набережної, потрібно пройти через підземний перехід.

А ось і те, що має бути для залучення туристів найкрасивішим місцем міста. І навіщо тут сітка?

Короткий морський променад

Запитали у місцевих хлопців, що тут ще можна подивитися, порадили сходити на майдан Леніна:)

Дагестанська романтика.

Старий і море.

Можливо, міський пляж врятує ситуацію. Щоб потрапити до нього, треба знову йти через бульвар під залізницею.

І тут сум. Ви поїхали б у Дагестан на море витрачати гроші, дивлячись ось на це? Я ось точно ні.

Шаховий будинок. Напис у ньому говорить: » Об’єкт побудований за дорученням глави РД » . Мене взагалі дивує, коли адміністрація хвалиться тим, що, в принципі, повинна виконувати за обов’язком своєї служби: відремонтований будинок, дорога чи новий об’єкт. Начебто вони й мають це робити. Дивно було б бачити напис на туалеті: «Це туалет відмитий Клавдією Петрівною».

Не повірите, але це діюча будівля філармонії.

За всім старим тут не доглядають, і будівлі поступово приходять у жалюгідний стан.

Або колгоспно забудовують. Верхній поверх, таким чином добудований над дореволюційною будівлею, — це блюзнірство. Про дах взагалі мовчу.

Рекламою обвішано все абияк. Адже це могло бути гарним місцем, якщо прибрати зайве і облагородити фасади будинків.

Міні-гараж на балконі. При такому відношенні незабаром балкон відвалиться разом зі штукатуркою.

Ну і на десерт — будинок на околиці міста.

Туристичний потенціал у місті та й у республіці величезний завдяки морю, але чи реалізують його будь-коли — велике питання. А ми поїхали далі — дивитись Чечню.


My blog | Сумна Махачкала | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *