Стародавні Афіни

0 Comments

Єдине, що прикрашає сіру похмурість Афін — малий шматок справжньої стародавньої Греції з центром в Акрополі та невеликими районами навколо нього. Це єдине місце в Афінах, яке варто побачити всім, хто цікавиться історією. Саме завдяки відвідуванню цього музею просто неба я вважаю відвідування столиці Греції не марною.

Майже незайманим шматком старих Афін став Акрополь і райони навколо нього. Раджу купити загальний квиток відразу на все, він коштує 30 євро, діє 5 днів і включає не лише огляд території Акрополя, але й храм Зевса, театр Діоніса, Римську та Давньогрецьку Агору, бібліотеку Адріана та цвинтар стародавніх Афін-Керамік. Ми не встигли пройти все, але при цьому здорово заощадили, наприклад, лише квиток у сам Акрополь коштує 20 євро. Без пояснень всі ці руїни дивитися не дуже цікаво, тому заздалегідь скачайте он-лайн гіди, ми по них і гуляли.

Свою прогулянку стародавньою Грецією розпочали з храму Зевса Олімпійського.

Стародавній храм — один із довгобудів античної епохи. Він будувався понад 600 років, починаючи з 4 століття до н.е.

Колись це була велична будівля, оточена подвійною білою колонадою зі 107 коринфських колон, висота яких становила 17 метрів.

До наших днів збереглося лише 15 і основа.

Але навіть у напівзруйнованому стані відчувається вся його міць та величність.

І зараз храм Зевса був найбільшим у всій Греції.

Далі пішли до Акрополя через арку Адріана, яка була побудована у 131 році з пентеликонського мармуру. З одного боку арки висічено напис «Це Афіни, стародавнє місто Тесея», з іншого — «Це місто не Тесея, а Адріана».

Сходження почали бадьоренько, але відчувалося, що йдемо в круту гору. Навколо з’явилися руїни, які не несуть жодної інформації, якби не електронний гід, то вони б так і залишилися для нас купою каміння.

Біля підніжжя Акрополя відкрилася така картина: сумне каміння упереміш із залишками колон, арок, стін та ще якихось стародавніх споруд. Біля підніжжя Акрополя відкрилася така картина: сумне каміння упереміш із залишками колон, арок, стін та ще якихось стародавніх споруд.

Але далі потихеньку почали з’являтися цікаві об’єкти. Першим став театр Діоніса на південно-західному схилі Акрополя. Будівництво театру відносять до 5 століття до н. е. на той момент це була дерев’яна споруда. У 4 столітті до зв. е. театр був реконструйований і сцена, місця для глядачів було виконано з мармуру: вони й збереглися до наших днів. Театр був дуже великим і налічував 78 рядів, тоді верхні ряди театру досягали основи Акрополя. До нашого часу залишилося лише 13.

Згідно з історичними документами, перший ряд його налічував 67 крісел, які були зроблені з рідкісного та дорогого мармуру. Призначалися вони представників почесної знаті, які відвідували театр Діоніса у Греції. На деяких навіть висічено імена людей. На жаль, збереглися не всі. Згідно з історичними документами, перший ряд його налічував 67 крісел, які були зроблені з рідкісного та дорогого мармуру. Призначалися вони представників почесної знаті, які відвідували театр Діоніса у Греції. На деяких навіть висічено імена людей. На жаль, збереглися не всі.

У міру набору висоти почали з’являтися цікаві види на місто.

Відчув тут себе героєм давньогрецьких міфів:)

Ще один театр Акрополя, який має назву Одіон (Іродіон) Герода Аттики, розташований на південному схилі. Театр побудований між 160 та 174 роками до н.е. філософом Геродотом Аттичним на згадку про свою дружину. Дуже часто в інтернеті фото цих двох театрів плутають між собою.

На вході в Акрополь розташована перша будівля з колонами, звана «Пропілеї», що в перекладі з давньогрецької означає «Будівля-брама». Побудовано воно було ще 437 року до нашої ери.

Зі сходів Пропілеї можна побачити пагорб Філопаппос, куди можна сходити подивитися меморіал Філопаппосу, на честь якого названо пагорб та в’язницю Сократа.

Після входу в Акрополь відразу побачите Ерехтейон, зараз він є найбільш збереженим з усіх храмів, що представлені на пагорбі. Цінність його полягає в тому, що цей храм не був призначений для відвідування звичайними людьми. Право входити туди мали лише служителі культу, а всередині храму знаходилися три святилища, присвячені Афіні, Посейдону та цареві Ерехтею.

Всі ми в 5 класі вивчали історію Стародавнього світу та пам’ятаємо фотографії та малюнки Акрополя на обкладинці підручника. Цю красу повною мірою оцінити не вдалося. Акрополь досі весь у лісах. Як правильно сказав Лебедєв: «Парфенон ремонтують так довго, що будівельна техніка, ліси та крани незабаром будуть занесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО». Наразі цей вид, але без лісів використовується на білбордах у Самарі, де турагенства запрошують відвідати Афіни. Ось така обманочка:)

Намагалися зробити фото з боку, де їх найменше, щоб не псувати картинку.

У центрі Афін знаходиться два пагорби. На одному розташувався Акрополь, де ми зараз знаходимося.

Інший пагорб називається Лікавітос, і прославився він тим, що з нього відкривається неймовірний вигляд. Якщо чесно, ми щось засумнівалися, що звідти побачимо щось ще цікавіше, хіба що тільки Акрополь. Вирішили туди не ходити.

Біля підніжжя обох пагорбів розкинулася щільна забудова. Як я вже писав, там взагалі нічого цікавого.

Блогери за роботою. Не можна таке не заінстаграмити 🙂 Блогери за роботою. Не можна таке не заінстаграмити:)

Далі спускаємось у низ. На північний захід від Акрополя на пологому схилі розтягнулися численні руїни площею 5 гектарів, які являють собою Афінську Агору. Це міська площа стародавніх Афін, яка служила як чільне місце зустрічей.

Афінська Агора відбивала життя всіх верств населення.

 

Прогулюючись музеєм просто неба можна відчути дух часу і зрозуміти, як саме жили древні греки.

У 449 році у Стародавній Агорі починається будівництво знаменитого Храму Гефеста, який чудово зберігся і до наших днів.

Коли у VII столітті агора фактично була покинута людьми, у стінах язичницького храму розмістилася православна церква Святого Георгія, яка дозволила будівлі зберегтися у незмінному вигляді.

В античні часи у великих містах будувався будинок «стоячи». Воно являло собою одно- або двоповерхову будову, у якої три стіни були глухими, а фасад був ряд колон. Такі споруди зводилися у центральній частині міста та виконували роль сучасних торгових центрів: тут здійснювалася торгівля, сюди приходили для відпочинку та прогулянок. Така будова була і в Афінській Агорі, яку збудували у 159 році до нашої ери. В античні часи у великих містах будувався будинок «стоячи». Воно являло собою одно- або двоповерхову будову, у якої три стіни були глухими, а фасад був ряд колон. Такі споруди зводилися у центральній частині міста та виконували роль сучасних торгових центрів: тут здійснювалася торгівля, сюди приходили для відпочинку та прогулянок. Така будова була і в Афінській Агорі,

Оригінальна будівля була зруйнована у 267 році, але у 1950-х роках будівлю відновили у натуральну величину, причому при відновленні був використаний оригінальний фундамент античної будівлі та фрагменти колон. Виглядає вражаюче. З моменту відбудови тут розмістився музей Агори.

У I столітті до нашої ери римляни розпочали масштабне будівництво в Афінах. Тому гуляючи грецькою столицею, можна потрапити на Римську агору — логічне продовження більш древньої античної Агори. У I столітті до нашої ери римляни розпочали масштабне будівництво в Афінах. Тому гуляючи грецькою столицею, можна потрапити на Римську агору — логічне продовження більш древньої античної Агори.

Римська агора виглядає як прямокутний атріум, оточений колонадою, складськими приміщеннями та арками.

На західній стороні площі сьогодні розташований вхід на агору, який називається «Ворота Афіни Архегетис» На західній стороні площі сьогодні розташований вхід на агору, який називається «Ворота Афіни Архегетис»

Серед численних споруд агори вціліла мечеть Фетхіє. У XVII столітті її звели на руїнах християнської базиліки IX століття, а за часів венеціанського володарювання мечеть була перетворена на католицьку церкву. Сьогодні вона включена до списку найцінніших турецьких пам’яток Афін.

Ще одна з споруд Римської агори, що збереглися, — Вежа вітрів. Вона дозволяла торговцям дізнаватися час і показувала напрямок вітру.

А ось до наступних руїн давньогрецького храму доведеться покататися автомобілем, знаходиться він мисі Суніон, який вважається найпівденнішою околицею Аттики. Вхід сюди коштує окремої оплати – 8 євро.

Цей мис омиває Егейське море, тому не дивно, що тут знаходиться храм морського бога Посейдону.

Перед виходом у море кожен рибалка та мореплавець приносив дари Посейдону і просив його прихильності. Інакше великий покровитель міг розлютитися і розбити вщент судно.

Щоб висловити своє благоговіння, греки збудували святилище Посейдона, а пізніше, коли воно зруйнувалося, звели прекрасний храм. До нашого часу майже повністю збереглися лише дванадцять величезних колон та невеликі залишки основи.

А хтось хоч раз насолоджувався видами зі скель мису Суніон, повертається сюди знову і рекомендує іншим включити цю точку у свій маршрут подорожі. Особисто я рекомендую відвідати це місце саме на заході сонця.

Завдяки цим руїнам недоглянуте та брудне місто хоч якось реабілітувалося в моїх очах. Багато читачів мого блогу після попередньої статті «Афіни, знайомство та розчарування» написали, що до столиці Греції тепер їхати не планують. А що тепер скажете? Завдяки цим руїнам недоглянуте та брудне місто хоч якось реабілітувалося в моїх очах. Багато читачів мого блогу після попередньої статті «Афіни, знайомство та розчарування» написали, що до столиці Греції тепер їхати не планують. А що тепер скажете?


My blog | Стародавні Афіни | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *