Стамбульські коти

0 Comments

А сьогодні я розповім вам ще про одну пам’ятку Стамбула, але цього разу незвичайну. Такої кількості кішок, як у Стамбулі, я не бачив у жодному місті світу, і це відзначають абсолютно всі, хто побував у цьому місті. Вони є невід’ємним атрибутом цього стародавнього міста, про них можна говорити нескінченно.

Рідкісний кадр, зроблений туристами, обходиться без цих тварин, навіть якщо ви не хотіли фототи мурлику.

Тільки починаєш фотографувати камінчик, так у кадр відразу потрапляє 3-4-5 екземплярів.

Коти тут поводяться як вдома і повертаються в одні й ті самі місця, цей чекає, коли його погодують працівники кафешки. В іншому кафе кілька котів приставали з повним відчуттям, що ми їм щось винні вже до нас.

Звідки ж стільки у Стамбулі котів?

Із цього приводу існує кілька версій. За однією з них, це улюблена тварина пророка. Якось кіт заснув на його одязі. І коли Мухаммеду знадобилося піти, він просто відрізав підлоги свого одягу, щоб не потурбувати улюбленця.

В іншому варіанті легенди кіт злякав отруйну змію, що зібралася вжалити пророка.

Інша легенда більш життєва та правдоподібна. Справа в тому, що Стамбул був дерев’яним містом, тому щоб врятуватися від щурів та мишей, які пробиралися до будинку та під’їдали припаси, кожній родині доводилося завести пухнастого помічника.

Жителі Стамбула часто ставлять для кішок миски з їжею та водою на тротуарах, встановлюють будиночки, а в кафе та ресторанах є спеціальні ящики для чайових, які витрачаються на лікування хворих та поранених чотирилапих.

Значна частина стамбульців вважає своїм природним обов’язком піклуватися про тварин, які мешкають біля їхнього будинку або роботи.

Жителі Стамбула так люблять кішок, що нещодавно зняли документальний фільм «Місто Котів», що став всесвітньо відомим («Kedi», Джейда Торун, 2016). Супутні зйомки дослідження міста виявили чимало цікавих фактів про стамбульських котів, а також саме місто та його мешканців.

А починається він словами: «Коти знають про існування Бога. Адже якщо для собаки Бог – це людина, в якій полягає весь їхній собачий світ, то для котів це не так. Вони просто знають краще».

Безумовно, зустрічаються худі та брудні вуличні екземпляри.

Але здебільшого — це дуже вгодовані і нахабні особини,

Турецьке прислів’я говорить: «Хто уб’є кішку, той повинен побудувати мечеть, щоб заслужити прощення Аллаха». Тому котів тут ніхто не ображає і вони у свою чергу поводяться дуже доброзичливо.

А іноді й надмірно нахабно. Якщо що, цей кіт не продається, він безцінний:)

Є й при храмах свої котики, цей ось бігав неподалік собору Святої Софії, там живе своя пам’ятка — кіт Глі. До речі, у наступному пості розповім про цей храм.

Я сам кошатник і отримував насолоду від такої кількості хвостатих товаришів. А ви більше любите кішок чи собак?


My blog | Стамбульські коти | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *