Початок подорожі Балканами
Подорож автомобілем за кордон не просте заняття. Найважче це дістатися до першого кордону. Наприклад, із Самари до найближчої країни на заході чи півдні доводиться проїхати практично 2000 км. Так і цього разу перший повноцінний ночівлю запланували зробити в Грузії, а до неї майже 2 дні дороги. Ділюсь своїми секретами швидкого та ефективного пересування на автомобілі з мінімальними витратами сил.
Секрет досить простий, я намагаюся робити невеликі зупинки на шляху для короткого огляду міст чи цікавих місць. Завдяки одно-двох годинній прогулянці відбувається гарне перезавантаження і сідаєш за кермо як новенький, продовжуючи рух до наступної точки. Якщо у вас є свої секрети, поділіться в коментарях.
По дорозі на південь нашої Батьківщини маршрут завжди проходить через Волгоград, де я обов’язково заїжджаю на Мамаєв курган вшанувати пам’ять наших предків. Вигляд на Батьківщину-мати цього разу був особливо трагічний.
Вдало потрапили і на зміну варти. У передсвяткові дні людей у меморіальному комплексі було багато.
Ще зупинка у Волгоградській області, щоб зробити фотографії для себе та партнерів нашого тревелу.
А далі безкраї калмицькі степи з приголомшливим заходом сонця.
Ще одна зупинка призвела до годинної фотосесії. Не за довго до поїздки я придбав штатив та пульт із синхронізатором, тому руки так і горіли спробувати їх у дії у нічних зйомках із довгою витримкою. Раніше, щоб поставити фотоапарат рівно, використав підручні речі, зараз стало набагато простіше, а пульт допомагав натискати на кнопку спуску на відстані. Зірок на небі було небагато, зате яскраво світив місяць, який чудово виглядав з автомобілем, що стояв на узбіччі дороги. Найскладніше в таких фото — правильно налаштувати фокус, бо в темряві він практично не працює. Після цього поставили максимальну витримку 30 секунд, розкрили діафрагму і, виставивши адекватну кількість ISO, розпочали фотосесію. Вогні на задньому фоні відмінно доповнили композицію — це вантажівки, що проїжджають, і легковики. І жодного фотошопу:)
Далі вирішили зробити ще цікавіше – написати мій нік ліхтариком від телефону на тлі автомобіля. Пару десятків хвилин, щоб звикнути правильно писати літери, кілька спроб і… вуаля. Вийшов ось такий шедевр. І теж все без фотошопу:)
Далі розгорнув фотоапарат і вирішив зробити нічний краєвид. Теж довелося попотіти з фокусуванням на деревах, але все вийшло чудово, чи не так?
Якби не треба було їхати далі, то так і залишився б у цих полях, але час обмежений. Ще трохи і ми в Елісті — столиці Калмикії, заїхали подивитися колорит, властивий азіатським країнам, і перекусити місцевою кухнею. Обов’язково спробуйте хурсн махн – домашню локшину з м’ясом, бериги – калмикські пельмені, а запийте все це чаєм з молоком, сіллю та олією – джомба.
Минулого разу я був в Елісті вдень, а зараз пощастило подивитись і вночі, підсвічування у міста гарне. На жаль, храми були закриті, але якщо будете проїздом, обов’язково зайдіть у «Золоту обитель Будди Шакьямуні», не пошкодуєте.
Ну а наступну зупинку ми зробили вже вранці на Кавказі. Ну а наступну зупинку ми зробили вже вранці на Кавказі.
My blog | Початок подорожі на Балкани | Tourist |