Магас — місто, побудоване з нуля

0 Comments

У минулу подорож Кавказом я втратив це місто з уваги, тому в цю поїздку вирішив надолужити втрачене і заїхати подивитися сторицю Інгушетії. Магас — перше місто в Росії, засноване після розпаду СРСР. Після поділу Чечено-Інгушська АРСР зі столицею у Грозному гостро постало питання у створенні столиці для Інгушетії. Замість того, щоб робити столицю в Назрані, яка є великим селом, вирішили будувати з нуля.

Магас знаходиться на кордоні з Північною Осетією, всього за 28 кілометрів від Владикавказу і за 9 від Назрані. В’їзд в місто здійснюється через одну з визначних пам’яток Аланські ворота. Зведені вони у стилі стародавньої інгушської баштової архітектури на згадку про колишню аланську цивілізацію. Ми припаркувалися в самому центрі, погода була дуже теплою, тому я вирішив надіти шорти, але в процесі переодягання до мене звернувся місцевий житель з машини поряд і люб’язно попросив не ходити тут у шортах (бо, що у шортах, що у трусах для них різниці) ні). Ось тобі й Росія… довелося переодягатися назад і паритись у штанах.

Перше, що відзначив — нові симпатичні житлові будинки та багато вільних зелених зон.

Все не вище 9-ти поверхів, хоча це швидше обумовлено сейсмічною небезпекою, тому вище будувати не можна.

І немає якогось єдиного стилю у будинках.

Все якось пустельне і неживе, ніби більшість квартир не заселена.

Приватний сектор однієї з околиць міста. Якщо можна назвати окраїною, т.к. від центру трохи більше кілометра.

Місто, до речі, обривається дуже різко. Справа ще він є, а ліворуч уже поле. Так, і майже звідусіль відкривається вид на гори.

28 квітня набула чинності поправка про «вафельну» розмітку, а тут (30 квітня) вона вже є. Ніде в Росії поки що цю розмітку на перехрестях ще не бачив. . 28 квітня набула чинності поправка про «вафельну» розмітку, а тут (30 квітня) вона вже є. Ніде в Росії поки що цю розмітку на перехрестях ще не бачив. .

У центрі — будівля Адміністрації Глави РІ.

Натомість шлагбаумів на в’їзді сучасні бар’єри.

Поряд Уряд РІ

І народні збори.

Все дуже гарно. У центральному кварталі сконцентровані абсолютно всі міністерства та відомства, це дуже зручно

За рогом будівлі вже простіше, ліворуч належить судовим приставам, а праворуч контрольно-обліковій палаті.

Поряд будівля МВС за високим парканом. Таке відчуття, що це не вони захищають нас, а самі від нас захищаються.

Через все місто вздовж однієї вулиці йде велодоріжка. Вона відокремлена як від проїжджої частини, і від пішохідної зони. Добре, що у новому місті це одразу передбачили. Ось тільки мешканців міста так і не навчили їй користуватися.

Тут велосипедом їдуть пішохідною зоною.

А тут велодоріжкою йдуть пішоходи…

Велотаксі.

Всюди стоять урни для роздільного збору сміття. Але поки що мешканці міста не звикли розділяти сміття. Окрему урну для борошняного побачив уперше в житті, тут вважається, що викидати хліб не можна.

Пункт прийому одягу для незаможних. Крутий ідея.

Спеціальна установка для бук-кросінгу. Ось тільки книжок я не знайшов там.

Що особливо вразило, то це зупинки. Вони тут суперсучасні. Вигадав їх місцевий голова адміністрації Беслан Цечоєв.

Усередині кондиціонер, електронна бібліотека, зарядки для різних роз’ємів мобільного телефону, вендінговий апарат, а телевізор показує фільм про місто. Подібне я зустрічав хіба що в Еміратах.

А ось дороги до зупинки не вигадали…

Це головна визначна пам’ятка Магаса – стометрова башта Магас Тауер чи Башта Злагоди! Її добре видно, як тільки під’їжджаєш до міста. Навколо ще купа недоробок.

У самій вежі є оглядовий майданчик, який був закритий, тому тільки залишалося дивитися на вежу через паркан.

Центральна площа Аланія.

Всюди будівництво.

Причому, на жодній не побачив жодного будівельника.

Можливо, тому що передсвятковий день.

А взагалі виникло відчуття, що споруди тут стали, бо техніки навколо недобудов теж не було видно.

З рекламою просто жах, немає єдиної концепції, тому кожен ліпить те, у що здатний.

І майже кожен кут будинку заклеєний спамом.

З прогулянкових зон тут кілька однотипних бульварів. Це Кадирова.

Це алея спортивної слави. Щодо арки навіть не парилися, збудували аналогічну.

І алея матері Росії з пам’ятником.

Зайшли перед від’їздом до кафе скуштувати місцеву кухню. Розговорилися з господинею, яка також тут не живе, а просто тримає бізнес. Розповіла, що роботи тут мало, тому у місті живуть працівники адміністрації та ті, кому видали житло. Поки що основна робота — це будівництво. Чапельг, до речі, виявився дуже смачним.

Дивитись у цьому місті особливо нічого, а саме місто можна обійти хвилин за 30. При цьому цікаво буде проїздом заїжджати сюди та спостерігати, як через 5-10-20 років місто збільшуватиметься у розмірах.


My blog | Магас — місто, побудоване з нуля | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *