Кордон Грузії та Азербайджану, Лагодехи — Білокани

0 Comments

Найбільший страх при перетині Азербайджанського кордону після відвідин Вірменії, чи пропустять у країну з вірменськими штампами. У випадку, якби в’їзд заборонили, ми повернулися б до Росії через Верхній Ларс, але в будь-якому разі було цікаво на своєму досвіді це спробувати.

У Грузії з Азербайджаном є 2 КПП: на південь від Руставі-Газах, яка далі йде степовою трасою через Гянджу і на північ від Лагодехи — Білокани, яка йде вздовж Кавказького хребта. Цікавіша дорога вздовж Кавказу, її ми й вибрали.

Грузинський кордон, як завжди, проїхали швидко. На азербайджанській уткнулися у зачинені ворота. Хвилин за 15 почали впускати, кожному при в’їзді прикордонники давали папірець, написаний від руки. Пасажири пішли окремо, а я на автомобілі окремо.

Мене попросили витягнути всі валізи з машини та пронести через сканер. У верхньому багажнику залишилися лише пляшки грузинського вина, прикордонники запитали, чи не вірменське вино і перевірили. Митниця Азербайджану дуже агресивно ставиться до всіх товарів з Вірменії — провину, коньяку тощо, тому поготують його вилучити. Якщо ви після Вірменії збираєтесь їхати до Азербайджану, то раджу нічого не брати, інакше можете не довезти.

Далі мене відправили сплатити страховку та податок, кожен з яких по 20 доларів або 1250 рублів. В одне з вікон віддав 2000, мені сказали, що здачі в рублях немає і віддали в манатах — 7 манат (курсу я не знав), у другому віконці теж віддав 2000 рублів і мені віддали здачу в рублях. Отримані папірці необхідно зберегти та віддати на кордоні при виїзді. Вони дають можливість перебувати в Азербайджані протягом 30 днів.

На виїзді вже чекали мої товариші, ми занурилися та поїхали у бік Баку, до нього від кордону 450 км. У мене про відвідування Карабаха нічого не питали, друзям ставили запитання. Більше нічого страшного через вірменські штампи не сталося.

А ось і ті самі види гір, уздовж яких нам рухатиметься через весь Азербайджан.

В одному з найближчих сіл ми зупинилися купити коли та печінки. За це у магазині попросили 2.5 манати. Якось дорогого — подумав я. Паливо за відчуттями теж було якось надто дороге. І тільки в одному з обмінників я побачив, що манат коштує 35 рублів, тобто митники дали мені втричі менше! Ось така азербайджанська гостинність. Тому раджу вам при в’їзді запастися дрібницею, щоб сплатити за все без здачі.

Від кордону до Ахсу йде пряма нудна дорога, починаючи з Ахсу до Мараза гори з серпантинами, де теж можна зробити дуже красиві фотографії.


My blog | Кордон Грузії та Азербайджану, Лагодехи — Білокани | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *