Казанлик та Долина троянд

0 Comments

Куди їдуть звичайні туристи, приїжджаючи до Болгарії? Правильно – на морі! Але ми туристи нетипові та Чорним морем нас не здивуєш, своє є, тому на відомі курорти у Варну та Бургас ми не поїхали. Натомість вирішили побачити Долину троянд, яка вважається однією з найважливіших пам’яток Болгарії.

Саме тому наша дорога пролягла через місто Казанлик, яке вважається столицею Долини троянд. Тут у парні роки проходить фестиваль болгарської троянди (у непарні у Карловому).

Так би й проїхали повз це місто без зупинок, якби не побачили вказівник на музей троянд, до якого одразу ж захотіли зазирнути.

Музей за вказівниками знайшли досить швидко, тоді як потрапити не змогли, т.к. оплата проводилася «онлі кеш» і в місцевій валюті, яку ми поки що не встигли здобути, сподіваючись на прийом карток, Європа все-таки.

Але, судячи з відгуків, нічого особливого ми не пропустили. Тут наочно, предметно описана технологія виробництва ефірної олії та є колекція старовинних технологічних предметів. Сам музей можна обійти за 30-40 хвилин.

А так це більше приваблює в магазин з продукцією з троянд. Як потім з’ясувалося, ціни в інших магазинах навіть трохи нижче, ніж тут.

Сама будівля музею знаходиться в парку, де можна потім прогулятися.

І відвідати розаріум.

Раз вже заїхали до цього міста, вирішили пройти центром і вийшли на пішохідну вулицю, де захотіли пообідати.

Але всі кафе та ресторани теж приймали «онлі кеш». Ось вона просунута Європа. Мені здається, зараз навіть у самому мізерному ринку Росії і чи не будь-якої кафешці можна оплатити карткою або Ощадбанк он-лайн. Але всі кафе та ресторани теж приймали «онлі кеш». Ось вона просунута Європа. Мені здається, зараз навіть у самому мізерному ринку Росії і чи не будь-якої кафешці можна оплатити карткою або Ощадбанк он-лайн.

Натомість ми тут зустріли ще одну «визначну пам’ятку» — мережу магазинів «Болгарська троянда», де можна купити все, що виробляється з місцевої троянди і за нижчими цінами, ніж у музеї. Ця мережа працює по всій Болгарії.

Гелі, шампуні, парфуми, мило, пінки. загалом, я не уявляв, що стільки всього можна зробити з троянди.

Не повірите, і теж оплата «онлі кеш». Тут хлопці не витримали і побігли до найближчого банкомату знімати місцеву валюту, хай і з високою комісією. А я трохи згодом, уже в Софії, знайшов ще один такий фірмовий магазин, де вдалося розплатитися карткою. Прикупив собі тільки лікер на основі троянди, такого ще ніде не зустрічав. Ось чекаю особливого приводу, щоб спробувати:)

І далі дорогою з Казанлика в Софію побачили ту саму Долину. Спочатку, до речі, відчули приголомшливий запах, а лише потім її побачили, та й не змогли не зупинитися.

Має сенс тут побувати у травні чи на початку червня, в інші місяці ви тут нічого не побачите. А запах, який тут вартий, не передати словами.

Протягом багатьох століть тут виробляли безцінну ефірну рожеву олію. Історія Долини троянд починається з XVII століття, коли турки, які тоді володіли цими землями, привезли в долину Казанлик тисячі живців троянд. З того часу у Болгарії вирощують троянду вже понад 300 років.

Тільки уявіть собі, що для отримання 1 літра рожевого масла потрібно 3 000 кг пелюстків троянди, які збираються вручну!

Простий російський болгарин Діма на тлі Балканських гір:)

До речі, про гори ця дорога до Софії дуже мальовнича.

Тому ми робили зупинки для невеликих фотосесій.

А далі на нас чекала вже столиця Болгарії — Софія.


My blog | Казанлик і Долина троянд | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *