Худжанд — північна столиця Таджикистану

0 Comments

А чому б все-таки не подивитися Худжанд, враховуючи, що можна скористатися таким гостинним запрошенням провести нам екскурсію містом. Та й спасли ми колись тут ще. Час не стискав, а в Душанбе можна було поїхати після обіду. Ми спустилися в кафе на сніданок, привіталися з Бахою та погодилися на його пропозицію.

Баха зателефонував до свого племінника, який хвилин через 20 уже приїхав до готелю. Ми сіли в машину і вчотирьох рушили на екскурсію по другому за величиною місту Таджикистану, яке за радянських часів називалося Ленінабадом.

По місту стояв якийсь напружений трафік, скрізь стояли поліцейські і частина доріг була перекрита. Як з’ясувалося пізніше, саме цього дня до Худжанда приїхав президент країни Емомалі Рахмон. Школярі в тоненьких сорочках і купа дорослого народу стояли по краях дороги, чекаючи свого національного лідера, який мав проїхати містом і привітати свій народ. Для нас це загрожувало перекритим містом, тож треба було поспішати. Для школярів цей вихід був обов’язковим, у всіх школах скасували заняття і на цілий холодний день вивели дітей показатися президенту. Баха своїх дітей якось відмазав, щоби після стояння на холоді не захворіли. Патріотизм з нього так і хлюпав)

Збираючись у цей тут, я не планував зупинятися в Худжанді, тому про місто зовсім нічого не знав. Перше місце куди нас відвіз Баха з племінником до Сомоні Парк з головною пам’яткою міста Ісмоїлу Сомоні (Раніше там стояв Ленін). Його ім’ям введена в обіг грошова купюра, його ім’ям названо адміністративні райони, міські селища, площі, сквери та вулиці міст та селищ. Насправді, Сомоні ніколи не був таджиком.

Далі ми проїхали районом, який називають «місцевою Рубльовкою». Вартість будинків тут від 100-200 тисяч доларів. Причому це прості 2-3 поверхові будинки без особливих надмірностей. Чому? Тут просто завжди є газ та електрика:) А в Таджикистані з цим проблема, точніше, проблем із кількістю газу та електростанціями немає, але президе практично все продає іншим країнам — Афганістану та Пакистану, тому громадянам іноді може самим не діставатися. В інших районах крім центральної електрики є з 6 ранку до 10, а потім з 6 вечора і до 11 ночі.

Окружною дорогою далі ми поїхали на місцеве море — водосховище Кайраккум, біля якого побудована база відпочинку Бахористон. Гідроелектростанції – одна з причин багаторічного конфлікту між Таджикистаном та Узбекистаном. Створена мережа ГЕС біля Таджикистану дозволяють регулювати наповненість річок, які течуть далі в Узбекистан. Можливість нестачі води для зрошення та промислових потреб є великою загрозою для Узбекистану.

Далі ми завершили коло навколо міста та попросили відвезти нас одразу на автовокзал, звідки ми збиралися поїхати через перевал у Душанбе. Місто було, як і раніше, перекрито, чекали президента. Все ускладнювалося тим, що й автовокзал був перекритий теж, а поліцейські не знали, коли лідер нації з’явиться. Нас висадили біля того ж готелю, ми розрахувалися за двогодинне катання близько 150 сомоні і пішли гуляти містом.

Таким чином ми догуляли до Мавзолею та Мечеті Шейха Мусліддіна, а також базару Панчшанбе. Там було стільки людей і стільки циган, що ми вирішили не ризикувати майном, запитали напрямок до автовокзалу та рушили в його бік. Дорога, якою мав проїхати Рахмон, якраз проходила повз цей же вокзал, тому ми вбивали двох зайців — мали побачити президента країни і відразу після відкриття доріг знайти таксі і поїхати в Душанбе.

Рахмон не став довго мучити нас і незабаром проїхав на броньованому Мерседесі з величезним кортежем. Національний лідер країни сидів на передньому сидінні авто і у відкриту кватирку вітав свій народ. Після проїзду кортежу поліцейські відчинили дороги, на автовокзалі знову почалося пожвавлення, а ми пішли шукати машину в Душанбе.

З Бахою на тлі монумента Сомоні

Караккумське водосховище з видом на ГЕС

Берегів водосховища майже не видно, хотілося б викупатися тут улітку.

Чайхона Бахористона

База відпочинку Бахористон, складно здогадатися, що це може бути Таджикистан

В’їзд у Бахористон

ГЕС

Річка витікає далі в Узбекистан

Таджицькі наперсточники

Таджикистан не відхрещується від Радянського минулого як Узбекистан та зберіг пам’ятники ВВВ

Мавзолей та мечеть Шейха Мусліддіна

Перекриті вулиці Худжанда

Школярі очікують президента країни

Банери з фотографіями Рахмона розвішані по всьому місту


My blog | Худжанд — північна столиця Таджикистану | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *