Албанці.

0 Comments

Албанія — країна ісламська і, мабуть, єдина така в Європі. Не варто їздити до Албанії, якщо мало побував в інших країнах. Найкраще відчуваєш увесь колорит, якщо перед цим покататися по класичним європейським країнам (Франція, Німеччина), а потім мусульманським, тоді різниця буде більш видна і очевидна.

Тирана як столиця не такий яскравий представник східного колориту Албанії, для цього найкраще покататися по околицях, де ви зможете побачити типові для мусульманських держав арки на в’їздах до міст, дітей-жебраків, коней з возами як основний транспорт у селах та використовується для міжміських поїздок автомотлох із зазивалами.

Проте східні атрибути також присутні. Наприклад, мечеті, яких у цьому маленькому місті досить багато.

Хаотична забудова, білизна, яку сушать на вулиці та супутникові антени.

Відсутність пішохідних зон практично весь простір віддано автомобілям.

 Хаотична вулична торгівля буквально всього – техніка, продукти, книги.

На ринку можна добре поторгуватися, виторгувавши дуже пристойну знижку.

Але що цікаво, тут можна купити тютюн, причому на вагу і домашнє вино. А ці речі, як ми знаємо, заборонені Кораном.

Тому слід зазначити, що албанці практично не релігійні. У мечеті мало хто ходить, закони шаріату не дотримуються, дівчата одягаються по-європейському. Можливо, у цьому відіграло велику роль комуністичне минуле. 

Незалежно від віку.

Незаміжні молоді дівчата спокійно спілкуються з однолітками чоловічої статі.

А хлопці спокійно відкрито заглядаються на дівчат:)

До речі, чоловіки тут дуже люблять носити рослинність на обличчі, причому з наймолодшого віку.

Природно, особистість «білого» іноземного гостя завжди викликає у місцевого населення жахливий інтерес, якщо перебуває англомовна людина, яких в Албанії дуже і дуже багато, то обов’язково з вами захочуть поспілкуватися, дізнатися про все.

З цими хлопцями ми вдосталь спілкувалися, а потім ще багато разів протягом дня перетиналися в місті. А коли вони дізналися, що ми приїхали сюди автомобілем, взагалі були в шоці.

Улюблене ж заняття албанців нічого не роблення. Незалежно від часу доби та дня тижня на вулицях міста можна зустріти купу людей різного віку, які гуляють, сидять у кафе, просто спілкуються та не працюють.

Та навіть коли працюють, намагаються це робити максимально неспішно.

Кажуть, що в Албанії дуже погано з роботою, тому молодь часто зривається до сусідніх європейських країн, до яких рукою подати, де намагаються знайти роботу, допоки їх не депортують назад. 

Варто зазначити, що албанці дуже доброзичливий та доброзичливий народ. У нас залишилися лише позитивні емоції від спілкування з ними.


My blog | Албанці. Східний колорит у Європі | Tourist |

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *